П р о б л е м а т и ч н и м називається такий вид модального судження в якому яка-небудь ознака стверджується або заперечується відносно предмета думки лише передбачувано.
Наприклад, "Тут імовірно, була симуляція крадіжки". Треба розрізняти проблематичні судження і судження можливості.
Наприклад, візьмемо два судження:
• 1. "Можлива побудова мосту через річку" і
• 2. "Ймовірно, в цьому місці побудувати міст через Дніпро".
Перше судження є судженням можливості, оскільки у ньому виражене знання про те, що в дійсності можливо розв'язати таке завдання, як побудову мосту через річку. Друге судження проблематичне, оскільки у ньому зафіксоване знання про те, що дана дія може конкретно реалізуватися. Судження можливості висловлюється у результаті глибшого вивчення предмета. Виражене в ньому знання є завершеним.
А проблематичне судження виражає знання передбачливе, незавершене. Передбачуване твердження про належність певної ознаки у предмета означає, що цей предмет може й не мати цієї ознаки.
Наприклад, "Ймовірно, підозрюваний знав потерпілого до вчинення злочину" тощо.
До с т о в і р н и м називається судження в якому фіксується знання, що містить цілковиту визначеність про належність ознаки предмету.
Наприклад, "Достовірно, що діагоналі квадрату при перетині утворюють прямі кути".
У сучасній логіці існує цілий розділ, який вивчає типологію модальностей, їх природу і основні функції в пізнавальній діяльності і практиці міркувань.
Запитання
Надзвичайну роль у пізнанні та практиці міркування відіграють думки, що втілені в запитальних реченнях. Розв'язання різноманітних проблем передбачає постановку тих або інших запитань. Від вірного, своєчасного, послідовного формулювання запитань значною мірою залежить успішне розв'язання проблеми. Часто ми висуваємо запитання не тільки в процесі розв'язання нових завдань, які стоять перед наукою чи практикою, але й у процесі засвоєння, оволодіння уже навяни-ми знаннями. Таким чином,
З а п и т а н н я - це думка, в якій зафіксована вимога або прохання поновити наявну інформацію з метою усунення або зменшення пізнавальної невизначеності.
Запитання, на відміну від судження, оцінюються не як "істинні" чи "хибні", а як "логічно коректні" чи "логічно некоректні".
Логічно к о р е к т н и м називається запитання, на яке можна дати істинну або хибну відповідь.
Наприклад, "Хто може бути обраний Народним депутатом ?", "Чому дорівнює відстань від Землі до Сонця ?".
Логічно н е к о р е к т н и м називається запитання, на яке не можна дати ні хибної, ні істинної відповіді.
Логічно некоректні запитання бувають двох видів:
• а) тривіально некоректні запитання, і
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Модальні судження“ на сторінці 2. Приємного читання.
