Логічні відношення між атрибутивними судженнями

Логіка

І 1) "Деякі вироки є обґрунтованими" і

2) "Деякі вироки не є обґрунтованими" - обидва судження істинні;

П 1) "Деякі злочини є суспільно небезпечними вчинками" і 2) "Деякі злочини не є суспільно небезпечними вчинками". У цих прикладах судження Isp - є істинним, а судження Osp - хибним.

Суперечливими є пари суджень: Asp та Osp i Esp та Isp.

Відношення протиріччя.

Відношення протиріччя передбачає, що з двох суперечливих суджень одне обов'язково буде істинним, а друге обов'язково буде хибним.

Наприклад: "Будь-який злочин є суспільно небезпечним вчинком" Asp - істинне. А утворене від нього судження "Деякі злочини є суспільно небезпечними вчинками" Osp буде хибним.

Отже, так як логічні відношення між поняттями враховують лише їх екстенсіональні, обсягові характеристики, так і логічні відношення між атрибутивними судженнями враховують лише їх екстенсіонали, значення ("істина", "хиба"). Тобто, ці відношення не враховують "що і про що говориться у судженнях".

Коли відомо, що Asp є істинним, то знаючи дефініції логічних відношень між судженнями ми однозначно можемо стверджувати, що Isp буде істинним, a Osp та Esp буде хибним. Або, коли дано, що Asp - хибне, то Osp буде істинним, a Isp та Esp буде будь-яким.

Розглянуті відношення між атрибутивними судженнями можна зобразити такою схемою:

Значення дефініцій логічних відношень між атрибутивними судженнями необхідне при побудові безпосередніх умовиводів. Йдеться про безпосередні умовиводи, що базуються на логічних відношеннях між атрибутивними судженнями, або як їх іноді ще називають "умовиводи за "логічним квадратом"".

Знання логічних відношень між атрибутивними судженнями також дає змогу зрозуміти суть такої логічної операції як "заперечення атрибутивного судження".

З а п е р е ч е н н я м судження називається така логічна операція, яка полягає у такому перетворенні логічного змісту судження, у результаті якого отримують судження, що знаходиться у відношенні контрадикторності до вихідного. Наприклад:

• 1. "Всі мої приятелі мають вищу освіту" і

• 2. "Невірно, що всі мої приятелі мають вищу освіту".

По суті судження 2, коли його взяти без зовнішнього заперечення ("невірно") еквівалентне судженню "Деякі мої приятелі не мають вищої освіти"

При запереченні атрибутивного судження змінюються його кількість і якість. Так, заперечуючи загальне отримуємо часткове (і навпаки), а заперечуючи стверджувальне отримуємо заперечувальне ( і навпаки).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Логічні відношення між атрибутивними судженнями“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова до третього видання

  • ВСТУП

  • Формальні та змістовні правила міркування

  • Абстрактне мислення і його характерні особливості

  • Поняття про форму мислення

  • Основні формально-логічні закони

  • Закон протиріччя

  • Закон виключеного третього.

  • Закон достатньої підстави.

  • Розділ II. Mислення і мова

  • Поняття знака. Види знаків

  • Рівні семіотичного аналізу мови

  • Розділ ІІІ. Формалізація як метод логіки

  • Порівняльна характеристика природної і формалізованої мов

  • Структура формалізованої мови

  • Розділ IV. Семантичний аналіз виразів природної мови

  • Характеристика дескриптивних термінів

  • Визначення логічних термінів.

  • Розділ V. Елементи теорії імен

  • Принципи відношення іменування.

  • Розділ VI. Функціональний аналіз у логіці

  • Види функцій

  • Розділ VII. Історичний характер логіки як науки

  • Попередники логіки Арістотеля у Стародавній Греції

  • Логічне вчення Арістотеля

  • Особливості логіки стоїків

  • Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона

  • Сучасна формальна логіка - другий етап у розвитку логіки як науки

  • Розділ VIII. Поняття

  • Характеристика предмета думки, відображуваного в понятті

  • Мовні засоби виразу поняття

  • Обсяг поняття. Елементи теорії множин

  • Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття

  • Зміст поняття та склад злочину.

  • Логічні відношення між поняттями.

  • Логічні операції над поняттями

  • Види дефініцій.

  • Розділ IX. Судження

  • Види суджень. Атрибутивні судження

  • Логічні відношення між атрибутивними судженнями
  • Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів

  • Судження з відношеннями

  • Модальні судження

  • Види складних суджень.

  • Виклад складних суджень мовою логіки висловлювань

  • Розділ Х. Умовивід

  • Типологія правил висновку.

  • Обґрунтування правил висновку.

  • Умовиводи логіки висловлювань в традиційній логіці.

  • Висновки із категоричних суджень

  • Простий категоричний силогізм.

  • Перевірка коректності силогізму.

  • Недедуктивні умовиводи

  • Розділ XI. Аргументація

  • Види доведення

  • Спростування

  • Спростування аргументів.

  • Правила доведення і спростування

  • ЛІТЕРАТУРА