Види суджень. Атрибутивні судження

Логіка

Позначається цей вид суджень буквою "А".

Це позначення береться від першої букви латинського слова "affirmo" (стверджую). "А" фіксує логічний термін у структурі загальностверджувального судження "Будь-який ... є...". "S" і "Р" - це дескриптивні терміни. Отже, структуру загальностверджувального судження можна записати так: Asp.

Ч а с т к о в о с т в е р д ж у в а л ь н и м судженням називається таке атрибутивне судження, яке за кількістю є частковим, а за якістю стверджувальни.

Наприклад, "Деякі злочини є посадовими".

Схема частковостверджувального судження має такий вигляд: "Деякі S є Р".

Позначається це судження буквою "і".

Це друга голосна буква у слові "Affrmo". "І" виражає логічний термін у структурі частковостверджувального судження: "Деякі... є ...". Отже, частковостверджувальне судження позначається символом: Isp.

3 а г а л ь н о з а п е р е ч у в а л ь н и м називається атрибутивне судження, яке за кількістю є загальним, а за якістю - заперечу-вальним. Наприклад, "Жоден мій знайомий не був серед учасників семінару".

Загальнозаперечувальне судження має таку схему: "Жоден S не є Р".

Це судження позначається першою голосною буквою у латинському слові "Nego" (заперечую) - "Е". Символ "Е" представляє логічний термін у загальнозаперечувальному судженні: "Жоден ... не є...".

Записується структура загальнозаперечувального судження так: Esp.

Ч а с т к о в о з а п е р е ч у в а л ь н и м називається атрибутивне судження, яке за кількістю є частковим, а за якістю заперечу-вальним. Наприклад, "Деякі мої друзі не були запрошені на свято".

Схема частковозаперечувального судження така: " Деякі S не є Р".

Позначається це судження другою голосною буквою у слові "Nego" - "О". Символ "О" фіксує логічний термін у частковозапере-чувальному судженні: "Деякі... не є...".

Структура цього судження записується так: Osp.

Атрибутивні судження можна розглядати як з точки зору інтенсіоналу, так і з точки зору екстенсіоналу. Попередній розгляд атрибутивних суджень базувався на їх інтенсіональній характеристиці. Тобто, до уваги брався факт притаманності або не притаманності предметам якоїсь властивості.

З точки зору екстенсіоналу атрибутивне судження можна тлумачити як судження про повне або часткове включення чи невключення обсягу одного терміна Б до обсягу іншого терміна Р.

Наприклад,

• 1. "Будь-яке дерево - є рослина";

• 2. "Будь-який квадрат єрівностороннім прямокутником";

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види суджень. Атрибутивні судження“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова до третього видання

  • ВСТУП

  • Формальні та змістовні правила міркування

  • Абстрактне мислення і його характерні особливості

  • Поняття про форму мислення

  • Основні формально-логічні закони

  • Закон протиріччя

  • Закон виключеного третього.

  • Закон достатньої підстави.

  • Розділ II. Mислення і мова

  • Поняття знака. Види знаків

  • Рівні семіотичного аналізу мови

  • Розділ ІІІ. Формалізація як метод логіки

  • Порівняльна характеристика природної і формалізованої мов

  • Структура формалізованої мови

  • Розділ IV. Семантичний аналіз виразів природної мови

  • Характеристика дескриптивних термінів

  • Визначення логічних термінів.

  • Розділ V. Елементи теорії імен

  • Принципи відношення іменування.

  • Розділ VI. Функціональний аналіз у логіці

  • Види функцій

  • Розділ VII. Історичний характер логіки як науки

  • Попередники логіки Арістотеля у Стародавній Греції

  • Логічне вчення Арістотеля

  • Особливості логіки стоїків

  • Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона

  • Сучасна формальна логіка - другий етап у розвитку логіки як науки

  • Розділ VIII. Поняття

  • Характеристика предмета думки, відображуваного в понятті

  • Мовні засоби виразу поняття

  • Обсяг поняття. Елементи теорії множин

  • Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття

  • Зміст поняття та склад злочину.

  • Логічні відношення між поняттями.

  • Логічні операції над поняттями

  • Види дефініцій.

  • Розділ IX. Судження

  • Види суджень. Атрибутивні судження
  • Логічні відношення між атрибутивними судженнями

  • Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів

  • Судження з відношеннями

  • Модальні судження

  • Види складних суджень.

  • Виклад складних суджень мовою логіки висловлювань

  • Розділ Х. Умовивід

  • Типологія правил висновку.

  • Обґрунтування правил висновку.

  • Умовиводи логіки висловлювань в традиційній логіці.

  • Висновки із категоричних суджень

  • Простий категоричний силогізм.

  • Перевірка коректності силогізму.

  • Недедуктивні умовиводи

  • Розділ XI. Аргументація

  • Види доведення

  • Спростування

  • Спростування аргументів.

  • Правила доведення і спростування

  • ЛІТЕРАТУРА