• а) фактичною хибністю змісту поняття;
• б) логічною хибністю змісту поняття.
Розглянемо по черзі. Якщо ознаки, що складають зміст поняття такі, що не можуть належати предметам, які узагальнюються у понятті, то отримують пусте поняття першого роду. Наприклад, "житель Місяця", "електропровідне дерево" тощо.
Якщо ж між ознаками, що складають зміст поняття має місце відношення логічного протиріччя, тоді це пусте поняття другого роду. Наприклад, "житель Києва, який ніколи не жив у Києві", "круглий квадрат", "демократичний тиран" тощо. Мовою символів структуру такого поняття можна записати таким способом:
Серед непустих понять виділяють одиничні і загальні.
О д и н и ч н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюється один предмет. Наприклад, "Засновник логіки", "столиця Франції", "Перший Президент України" тощо.
З а г а л ь н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюється більше ніж один предмет. Наприклад, "столиця", "підручник", "трикутник", "злочин", "правова норма", "юридична особа", "правочин" тощо.
За характером елементів обсягу, поняття поділяються на збірні і незбірні.
З б і р н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюються не окремі предмети, а деякі множини, що мисляться як окремі предмети. Наприклад, "колектив", "сузір'я", "список студентів", "бібліотека", "ліс" тощо. Елементами обсягу збірного поняття "сузір'я" є не окремі предмети (зірки), а одиничні множини: "сузір'я Лева", "сузір'я Рака" тощо.
Н е з б і р н и м називається поняття у обсязі якого узагальнюються окремі предмети. Наприклад, "злочин", "студент", "трикутник" тощо.
Збірні поняття можуть бути одиничними ("наукова бібліотека Київського університету імені Т.Шевченка", "Голосіївський ліс" тощо) і загальними ("футбольна команда", "суддівська колегія" тощо).
Треба мати на увазі, що збірними і незбірними, як і одиничними і загальними, можуть бути тільки непусті поняття.
За типом елементів обсягу, розрізняють конкретні і абстрактні поняття.
К о н к р е т н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюються предмети або їх упорядковані сукупності. Наприклад, "книги", "рослина", "сучасник" тощо.
А б с т р а к т н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюється властивості предметів. Наприклад, "талант", "успішність", "одночасність" тощо.
За характером ознак, що складають зміст поняття виділяють позитивні та негативні, співвідносні та безвідносні.
П о з и т и в н и м називається поняття, зміст якого складається із позитивних ознак, або у назві якого є вказівка на наявність певної ознаки у предмета. Наприклад, "старанний студент", "успішність", "провідник електричного струму", "історизм" тощо.
Н е г а т и в н и м називається поняття, у змісті якого є негативні ознаки, або в назві якого міститься вказівка на відсутність якоїсь ознаки у предмета. Наприклад, "антиісторизм", "безвідповідальність", "іногородній" тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття“ на сторінці 2. Приємного читання.
