Спеціально необхідно виділити універсальну множину, тобто множину, яка складається із усіх елементів досліджуваної предметної області. Позначається універсальна множина буквою "II", а графічно зображується множиною точок у середині прямокутника:
Окрім універсальної множини виділяють порожню множину, тобто множину, яка не містить жодного елемента (наприклад, "дерево, яке проводить електричний струм", "метал, який легший повітря" тощо) . Позначається порожня множина символом: θ .
Будь-яку частину множини називають підмножиною. Якщо універсальну множину задати характеристичною властивістю Q:
то множини А, В, С що є частинами універсальної множини и визначаються властивостями відповідно :
Якщо властивості, якими задані деяка множина і її підмножини співпадають, то ці множини будуть рівні. У цьому випадку говорять, що множина є частиною самої себе, або повною частиною. А у тому випадку, якщо властивість, якою задається деяка підмножина суперечить властивості за допомогою якої задана сама множина, то така підмножина буде порожньою. Тому порожня підмножина є частиною будь-якої множини, її ще називають "порожньою частиною".
Повна і порожня частини називаються невласними підмножинами. Решта підмножин є власними.
За формулою 2n можна вирахувати кількість підмножин будь-якої множини. (2 вказує на кількість невласних підмножин: саму множину, як частину самої себе; і порожню множину θ, а п - число елементів, що входить у множину. Наприклад, маємо множину "А" із трьох елементів (1, 2, 3}. Застосуємо формулу 2n для визначення кількості підмножин цієї множини: 23 = 8. Запишемо всі підмножини множини "А":
Відношення включення буває двох видів:
• а) включення в широкому смислі, і
• б) включення у вузькому смислі.
"А" включається у "В" в широкому смислі тоді і тільки тоді, коли "А" включається у "В" і не виключено, що "А = В". Ця ситуація записується так:
Як уже зазначалося, зміст поняття відображає властивості предметів або відношення між ними. Коли предмет позначити через "х", а його властивість через "Q", то обсягом поняття буде множина, кожний елемент якої будучи підставлений на місце "х" у формулі "Q(х)" даватиме істинне судження.
Наприклад, нехай у формулі "Q(х)" - Q - представляє властивість "бути планетою", тоді замість "х" можна підставити імена предметів: "Земля", "Марс", "Юпітер", тощо, і при цьому отримаємо істинні судження ("Земля - планета", "Марс - планета", "Юпітер - планета" тощо).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Обсяг поняття. Елементи теорії множин“ на сторінці 2. Приємного читання.
