Дігнага визнавав правомірність двох видів силогізму: тричленного (підстава, приклад, теза) і п'ятичленного (теза, підстава, приклад, застосування, висновок).
Значний внесок у розробку індійської логіки цього періоду вніс Дхармакірті. Йому належить сім трактатів з логіки, серед яких стислий підручник "Крапля логіки".
Його система логіки включає чотири розділи:
сприйняття,
умовивід "для себе",
умовивід "для інших",
логічні помилки.
Судження Дхармакірті не вважав особливою формою мислення. На його думку, судження - це особливі умовиводи, які виникають під час сприйняття, ще до того як вони одержать словесну оболонку. Такі умовиводи він називав умовиводами "для себе".
Умовиводом "для інших" називається умовивід завдяки якому що-небудь повідомляється іншому.
Можливі дві форми умовиводу "для інших": силогізм подібності і силогізм відмінності.
Прикладом силогізму подібності є такий умовивід:
Силогізм відмінності має такий вигляд:
Дхармакірті вважав: правильний умовивід повинен здійснюватися за законами тотожності і причинності, завдяки яким поняття пов'язуються одне з одним, що й зумовлює одержання нового знання.
Таким чином, індійська логіка, яка виникла в руслі філософії для потреб практики (ведення диспутів і риторики), поступово ставала самостійною теорією. З давньогрецькою логікою Індія познайомилася лише в часи походів Олександра Македонського.
Попередники логіки Арістотеля у Стародавній Греції
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ VII. Історичний характер логіки як науки“ на сторінці 5. Приємного читання.
