Термін, котрий займає місце предиката у висновку, називається більшим терміном. Позначається він літерою Р, У наведеному силогізмі більший термін — поняття "діяння суспільно небезпечне".
Більший і менший терміни називаються крайніми термінами.
Середнім терміном називається поняття, яке входить до обох засновків і відсутнє у висновку. Позначається середній термін літерою М. У наведеному прикладі середнім терміном є поняття "злочин".
Структуру наведеного силогізму можна записати так:
Середній термін (М) виконує роль сполучної ланки між більшим і меншим термінами, завдяки йому стає можливим
із двох суджень засновків вивести трете судження (висновок), котре є новим знанням.
Відношення S—Р, як видно зі схеми, не наявне у засновках, воно установлюється тільки у висновку. Висновок про наявність певного відношення між S і Р роблять на тій підставі, що обидва ці терміни пов'язані з одним і тим же поняттям (середнім терміном) у засновках. Із того факту, що S має відношення до М, а М, у свою чергу, пов'язаний із Р, роблять висновок, що існує відношення і між S та Р. За відсутності ж середнього терміна установити зв'язок між поняттями, що входять до засновків, неможливо. Наприклад, із таких двох суджень: "Будь-який злочин є діяння суспільно небезпечне", "Право є надбудова" — не можна здобути висновок, оскільки у цих засновках відсутнє загальне поняття (середнього терміна).
До кожного засновку категоричного силогізму входять по два терміни: середній і один крайній. Залежно від того, який із крайніх термінів (більший чи менший) входить до засновку, розрізняють більший і менший засновки.
Засновок, у якому наявний більший термін Р, називається більшим засновком. У нашому прикладі засновком є судження: "Будь-який злочин є діяння суспільно небезпечне".
Засновок, у котрому наявний менший термін S, називається меншим засновком. У розглядуваному прикладі ним є судження "Хабар є злочин".
Більшим засновком категоричного силогізму е звичайне загальне положення або правило, а меншим — судження про конкретний предмет. Поширюючи загальне положення на частковий випадок, ми здобуваємо нове знання про нього — висновок.
8.3. Аксіома силогізму
8.4. Загальні правила категоричного силогізму
Для того, щоб із істинних засновків можна було робити істинний висновок, необхідно дотримуватися таких правил силогізму.
1. У кожному силогізмі має бути тільки три терміни — не більше й не менше.
Це правило випливає із сутності категоричного силогізму як умовиводу, в котрому відношення між двома крайніми термінами S і Р установлюють на підставі їхнього зв'язку із третім — середнім терміном М.
Якщо в засновках не три, а два терміни, наприклад: "Будь-який злочин є діянням суспільно небезпечним", "Деякі суспільно-небезпечні діяння не містять ознак складу злочину", — тоді відсутнє те поняття, з котрим має зв'язуватися один із термінів силогізму. У такому випадку із засновків не можна вивести третє судження, яке було б відмінним від засновку, не будучи тавтологією і не суперечило б жодному засновку.
Якщо в силогізмі чотири терміни, тоді в ньому не буде середнього терміна, і, отже, установити відношення між поняттями, що входять до засновків, неможливо. Висновок, зроблений із таких засновків, буде хибним: ми припустимося логічної помилки, яка матиме назву учетверення термінів (quaternio terminorum). Ця помилка спостерігається досить часто у випадках, коли за середній термін беруть однакові за звучанням або написанням слова (омоніми), що мають різні значення. Наприклад:
У цьому силогізмі не три, а чотири терміни, оскільки слово "закон" взято в засновках з різним значенням. У більшому засновку під законом ми розуміємо "закон науки", а в меншому — "юридичний закон". Отже, середній термін у цьому силогізмі відсутній, тому висновок є хибним.
2. Середній термін має бути розподіленим хоча б у одному із засновків.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора В.Є.Жеребкін на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8 ДЕДУКТИВНІ УМОВИВОДИ“ на сторінці 2. Приємного читання.