То ми й без неї в горах проживемо».
Так говорили прадіди! Невже ж
Ганьбу ярма нового нам терпіти
І зносить від слуги чужого те,
До чого й імператор не примусив?[202]
Адже цю землю ми самі створили
Трудами рук своїх, і давній ліс,
Що був лиш диким лігвом для ведмедів,
В людські оселі ми перетворили;
Ми знищили драконів хижих кодло,
Що виросло з болотної отрути;
Ми розірвали пелену туманів,
Що споконвік цю глушину вкривала;
Дробили скелі ми й шляхи надійні
Мандрівцям над проваллям провели.
Ці землі нашими були століття,
І щоб слуга чужий та смів сюди
Прийти, і ланцюги на нас кувати,
І нас ганьбить на нашій же землі?
Хіба ж немає захисту від гніту?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фрідріх Шіллер. Лiрика. Драми» автора Шиллер Фрідріх на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вільгельм Телль“ на сторінці 89. Приємного читання.