Розділ «Вільгельм Телль»

Штауффахер

Є в пастухів старих переказ давній.

В краях північних жив колись великий

Народ, що знав і злидні там і голод.

У тій нужді громада ухвалила,

Щоб, взявши жеребок, десятий з них

Покинув край батьків... Так і зробили!

І от в сльозах мужчини і жінки

Юрбою побрели в краї південні

Й мечем крізь землю німців пробивались

Аж до оцих лісів і гір високих.

Але невтомно йшли вони все далі

І дикої долини досягли,

Де плине Муотта в зелених луках.

Людських ніде тут не було слідів,

Хатина лиш над озером стояла

І вартував човняр на перевозі.

Та хвилювалось озеро, й пливти

Було їм неможливо. Оглядівшись,

Побачили вони, що край — багатий