«Вже день здається сивим і безсилим,..»
Вже день здається сивим і безсилим,
І домліває в зарослях ріка...
Луги, луги, пропахлі сіном прілим,
Чи ви мене впізнали, земляка?
Я тут колись бродив між лепехою
І спочивать сідав на купині —
Тоді ви разом бавились зі мною,
Свою журбу повідали мені.
Чому ж тепер така сумна напруга,
Завмерла мова в тиші верховіть?
Та ви не бійтесь — я вернувся другом,
Я розумію все — шуміть, шуміть...
Грудочка землі
Ще в дитинстві я ходив у трави,
В гомінливі трепетні ліси,
Де дуби мовчали величаво
У краплинах ранньої роси.
Бігла стежка в далеч і губилась,
А мені у безтурботні дні
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Любіть Україну» автора Симоненко Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Василь Андрійович Симоненко (1935—1963) “ на сторінці 7. Приємного читання.