Любіть Україну
Титул собі добув...
— А мій тисяч сорок зарізав,
За це і в пошані був...
Нічого собі родоводи!
Та киньте свій ґвалт і крик:
Я із древнішого роду,
Бо я — полтавський мужик.
Ви скорчите кисло пику,
Коли повідомлю вас,
Що предок мій споконвіку
Хліб сіяв і свині пас.
Щоб жерли ви булки й сало,
Віками пер соху-плуг.
Хіба ж для історії мало
Оцих видатних заслуг?!
Я вами гордую, панове,
Бо я — знатніший од вас.
Звиняйте за грубе слово —
Я з вами свиней не пас!
Квіти
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Любіть Україну» автора Симоненко Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Василь Андрійович Симоненко (1935—1963) “ на сторінці 5. Приємного читання.