— Що розбила?
— Лампу!!
Се кажучи, Текля вп’ять кинула ще покірніший погляд на панича. А той нічого не міг уторопати.
— Л-а-м-п-у? Ну, то що? — питав він, не розуміючи, чого саме вона жахається. Серце йому лускотіло.
— Лампу розбила! — нетямущим, винуватим тоном сказала Текля вдруге, все стоячи на колінах.
Андрієві одразу одлягло од серця, але він угнівився й забув свою звичайну ввічливість.
— А бодай тобі чорт! — скрикнув він, тупнувши ногою. — Перелякала мене за чорзна-що!
— Ви не скажете пані?!
І знов покірний собачий погляд.
Андрієвого гніву могло бути тільки на хвилину; він миттю простиг. Натомість його серце пройняв жаль.
«І з неї теж людина?» — подумав собі він. Далі він прихильно забалакав, беручи Теклю за руку.
— Та встань-бо, дурна дівчино! Ну, чого ж ти, дурненька, злякалася?
— Я... думала... що...— тихесенько сказала Текля та й спинилася.
-Ну?
— Бо воно ж, десь певне, дуже дороге!
— Ні... А що?
— Боялася... що з грошей моїх одберуть...
— А ти за яку плату служиш?
— Двадцять карбованця за год.
— Що за дурна дівчина! — привітно засміявся парубок. — Невже ж таки з отакої мізерної плати мама захотіли б вивертати що-небудь за шкоду?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Андрій Лаговський» автора Кримський Агатангел на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „НЕ ПОРОЗУМІЮТЬСЯ“ на сторінці 13. Приємного читання.