TextBook Вас, вид Москви, зненавидів до гиді….”
Вираз до гиді поет почув ще на Херсонщині або пізніше серед українців Канади. Це безперечна знахідка – відродження короткої форми, якої нема у словниках. Словник Кримського пропонує на цей випадок пару до обридження. Сучасник скаже або напише до відрази. В устах же живого мовця до гиді звучатиме правдивіше. Плюс до всього, слово відраза збагачується на синонім гидь, обмеженого досі до значення бруд, нечисть.
ВИТАЮЧИЙ В ЕМПІРЕЯХ чи ВИСОКОДУМНИЙ?Своєю працею над поезією і над словом, поети знаходять форми, які жоден лексикограф і жоден прозаїк не годен знайти. Візьмімо зворот витати в емпіреях, поширений у нашій книжній мові завдяки впливам із Заходу (через Північ). Його можна толерувати, хоч ми маємо і свій: літати у хмарах. Але коли з цього звороту витворити дієприкметника – той, що витає в емпіреях, то останній досить таки слонуватий. Але й тут поетична словотворчість може зарадити. Пише наш автор:
“О, Володимира хрещата крице,
Благословляй високодумних нас…”
Високодумний – це і є той, що витає в емпіреях.
МЕРЕХТИТЬ В ОЧАХ, РЯБІЄ В ОЧАХ чи РЯХТИТЬ (В ОЧАХ)?Поети, може, й не знають, що у пошуках доречних форм вони воскрешають забуті звороти і збагачують нас на синоніми, знехтувані письменниками й мовознавцями і тому відсутні у словниках. Пише п. Славутич:
“…обізвавсь рябий
(Таранкуватий – аж ряхтить від віспи)”.
Пару аж ряхтить, без сумніву, почуто ним із живих уст. Ніде досі незафік-сований, цей зворот може придатися розумному редактору.
СТРІМКІСТЬ, СТРІМЛИВІСТЬ чи НЕСТРИМ?Читаємо у перекладі: “В кожному її русі відчувалась сила, спритність, стрімкість, вироблені ще в дитинстві”. Стрімкість – це штучне, словниками породжене слово-відповідник до російського стремительность. Українській же мовній стихії більше відповідає слово нестримність (відсутнє у більшості РУСів) або у скороченій поетом формі нЕстрим. Тож і наведене речення варто було б поліпшити так: “У кожному її русі проглядали сила, спритність, нЕстрим, вироблені ще змалку”.
КОЛЮЧИЙ, ШПИГАЮЧИЙ чи СТОЖАЛИЙ?Звертаючись до нереальної істоти Яр Славутич висловлює побажання:
Щоб стожала пустеля терну
Вічні тавра пекла тобі!
Стожалий – новотвір, який з успіхом може заступати такі форми як шпигаючий, дошкуляючий, колючий, підколюючий, і то не лише в поезії.
ПЕРЕДВІЩАТИ, ПЕРЕДРІКАТИ чи ВІСТИТИ?Яр Славутич не гребає урочистої лексики. До неї належить слово вістити:
“…почувши навісну наругу,
Що не вістила часу для казок…”
Слово це може заступати своїх задовгих побратимів передвіщати, провіщати, передрікати. У тексті одного письменника “…дзвін коси передвіщав мені… втіху – косовицю” цілком слушно зробити таку заміну: “…дзвін коси вістив мені… втіху – косовицю”.
ЧОВНОПОДІБНИЙ, ЧОВНОВИДНИЙ чи ЧОВНАСТИЙ?Човноподібний і човновидний – це народжені в кабінетах, мертві слова, а вжите поетом човнастий – це витвір української мовної стихії. Читаємо:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «До зір крізь терня, або хочу бути редактором» автора Караванський С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Святослав Караванський ДО ЗІР КРІЗЬ ТЕРНЯ, або ХОЧУ БУТИ РЕДАКТОРОМ“ на сторінці 15. Приємного читання.