TextBook — Слухай, може, розгорнемо рацію?
— Навіщо? Щоб нас засікли сторожовики?
— Ми вже далеко, хай засікають.
— А з ким ти хочеш зв'язатися?
— Я солдат. Мене послали в тил до німців з завданням, а я…
Ролф деякий час мовчав, потім нахилився вперед, сперся грудьми на спинку крісла, в якому сидів Касян, і спитав:
— Ти шкодуєш, що пішов з нами?
— Ні. Але я обов'язково повинен зв'язатися зі штабом моєї дивізії і сповістити, що сталося з іншими хлопцями з нашої групи і де я сам. Ти пам'ятаєш хвилю, на якій зв'язував нашого лейтенанта з розвідвідділом?
— Пам'ятаю.
— Тоді спробуй розгорнути рацію.
— Я ще не бачив передавача і взагалі…
— Що взагалі?
— Боюсь, не вистачить потужності. Але треба подивитися.
— Прошу тебе, подивись, тому що, коли я не зв'яжусь із своїм начальством, доведеться мені, висадивши вас у Лонгірі, мотати на схід до самого Мурманська. Це твердо, Ролфе.
— Добре, я спробую. Хай лиш трохи просвітлів.
— Дякую. — Касян. озирнувся на Інгрід. — Спить?
— Спить.
— Навіщо ти умовив її їхати з нами?
— Я не вмовляв. Просто ми довгий час не бачились з нею.
— А ви що, заручені?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тринадцять градусів на схід від Грінвіча» автора Сичевський Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ДРУГА ПРИЧАЛ ПЕТРА ДОБРИНІ“ на сторінці 37. Приємного читання.