Хто є хто. На дивані президента Кучми

Очевидно, він пішов доповідати про мою пропозицію начальству.

Через кілька годин Верховський вже сам набрав мій номер:

- Так що, Володимире Івановичу, з ним можна буде зустрітися?

- Сто відсотків, - кажу, - він давно мріє познайомитися з вами!

- Ви жартуєте!

- Гарантую: він постійно просить мене про це, жити не може без вас!

- Ну, добре. Ми вже вилітаємо!

Верховський разом зі Степаном прибули до Парижа в день відкриття

сесії ПАРЄ. Звідти вони у супроводі офіцера безпеки нашого посольства у

Франції вирушили до Страсбурга. Там ми всі, як і було домовлено,

оселилися в одному готелі - "Hotel Des Princes".

Пообіцявши звести Миколу зі співробітниками СБУ, я задумався:

навіщо це все мені потрібно? Ну, припустимо, міркував я, співробітників

СБУ можна зрозуміти. Як не як, це для них зарубіжне відрядження.

Покладаються добові у валюті, і, значить, є шанс привезти подарунок родині

в Україні - дружині духи, дітям іграшки. А я навіщо супроводжую

Мельниченка і їду до них на зустріч? Відповіді я так і не знайшов.

Офіційне знайомство Мельниченка з делегацією СБУ відбулося

вранці, за сніданком. Взаємні вітання були теплими - Микола щиро зрадів

тому, що, нарешті, потрапив у коло своїх людей. У присутності