Хто є хто. На дивані президента Кучми

таких охочих не виявилося. Майор був нікому не потрібний. Тоді він сам

зупинив Головатого. Як відомо, той займався справою Мельниченка, яка

знаходилась у провадженні в Європейському суді в Страсбурзі. Мельниченко

отримав переконливе запевнення - через два місяці він стане депутатом

Верховної Ради.

Коли засідання закінчилося і делегати почали розходитися, ми

спустилися в буфет. Там ми зустріли втомлену Ханну Северінсен, яка

вирішила випити склянку соку. Користуючись можливістю, я підкликав

Мельниченка, представив майора і вони пару хвилин поспілкувалися через

перекладача. Ось такою була вся їх довгоочікувана зустріч.

Тим часом, я підійшов до Олександра Задорожного. Ми були трохи

знайомі з часу мого навчання в дипломатичній академії. Я сказав йому:

- Олександре, передайте Віктору Пінчуку, що я хочу зустрітися з ним і

переговорити. Це прохання виходить від Мельниченка.

Справа була в тому, що Мельниченко, після того як посварився з

Жиром, постійно твердив мені: справу можна мати тільки з Кучмою.

Безпосередньо. Без посередників. І тому я намагався вести переговори з

президентом. Проте останнім часом Мельниченко змінив свою точку зору і

заявив, що все вирішує тільки Пінчук. Задорожний записав собі мої

координати і пообіцяв, що обов'язково передасть моє повідомлення Віктору