Хто є хто. На дивані президента Кучми

Забезпечується навіть синхронний переклад виступів на основні європейські

мови. Для того щоби потрапити в Будинок Ради Європи достатньо

пред'явити свій паспорт. Мельниченко мені не повірив і вирішив з вечора

замовити собі спеціальний пропуск. Йому обіцяв допомогти Віталій Шибко.

На наступний день Микола довго спав - тривала акліматизація після

перельоту через Атлантику. Ми зустрілися з ним вже на сесії. Майор з

гордістю продемонстрував свою перепустку. Я здивувався:

- Навіщо тобі вона? Я просто так пройшов.

- Та що ти розумієш, - заявив майор. - Це - спеціальний пропуск!

Опинившись всередині будівлі Ради Європи я насамперед підійшов до

Симоненка. Мені хотілося прояснити одну важливу деталь. Ходили чутки

про те, що майор, перш ніж звернутися до Мороза, пропонував касету із

записами розмов Кучми про Гонгадзе різним політикам. Одним з них був

лідер Компартії України.

Перед початком дебатів Симоненко був украй збуджений:

- Володимире Івановичу, ви ж розумієте, що якщо зараз ми не

захистимо Україну, то нам кінець! Це все одно, що програти Велику

Вітчизняну. Ми не маємо права програти цю битву.

Уважно вислухавши міркування головного комуніста (він любить

багато говорити), я перевів розмову на Мельниченка: