Хто є хто. На дивані президента Кучми

мій друг з Чехії, можна буде серйозно поговорити з ним про долю його

архіву.

Болданюк приїхав в Штарнберг ввечері. Він виніс зі своєї машини

костюми і ретельно випрасувані сорочки. Акуратно розвісив їх у своїй

кімнаті. Судячи з усього, Володимир розраховував погостювати у нас з

Іванкою кілька днів.

Іванка спеціально приготувала для гостей урочисту вечерю.

Довгоочікувана зустріч Мельниченка і Болданюка відбулася у вітальні, за

святково накритим столом. Спочатку вони потиснули один одному руки,

потім стали обніматися і навіть поцілувалися. Потім мої гості почали за

вечерею неквапливу розмову. Мельниченко щосили намагався виглядати

презентабельно і намагався продемонструвати Володимиту свою солідність.

Почав хвалитися своїми зв'язками в Америці, розповідати про якісь нові

фантастичні проекти.

Болданюк очікував від нього зовсім іншої поведінки. Він хотів

спочатку завести розмову про життя, про сім'ю. Хотів дізнатися, як живе

зараз Микола, як влаштувалася в Америці Ліля, як росте їхня дочка Леся.

Замість цього майор щосили намагався підкреслити власне високе реноме за

океаном.

- Та я в Америці.., - повторював Мельниченко, - та у нас в Штатах... Та