Хто є хто. На дивані президента Кучми

мексиканцями він займався складанням меблів. Про це він проговорився

випадково, скаржачись мені на життя і запрошуючи до взаємовигідної

співпраці. Микола пояснював, що хоче трудитися за покликанням -

розшифровувати записи Кучми і боротися з корупцією в Україні. Однак, за

два з половиною роки в Штатах він переконався, що тут немає надійних

компаньйонів для його проектів. Розчарувавшись в американцях,

Мельниченко вирішив шукати партнерів у Європі і для цього викликав мене

до Вашингтона.

Микола розповів мені, що з недавнього часу він відновив монополію

над записами розмов Кучми. Як я зрозумів з його слів, нещодавно припинив

своє існування якийсь інший архів, який залишався в Києві і був

непідконтрольний майору. Раніше Микола дуже переживав через це і уважно

стежив - чи не з'являться десь конкуренти.

Роз'яснивши ситуацію, Микола почав переконувати мене:

- Володимире, якщо ти знайдеш пару сотень тисяч, то Кучми завтра не

буде. Я знаю що робити. В Америці неважливо правий ти, чи не правий. Все

вирішує лобі. І це абсолютно законно - головне мати впливових адвокатів. А

в мене, їх цілих дванадцять!

З цього приводу мені було запропоновано укласти контракт. Майор

особисто склав і роздрукував текст угоди. Я представляв інтереси Східно-