Хто є хто. На дивані президента Кучми

Вислухавши Радченка, я відмітив, що самостійно не можу прийняти

рішення. На це була потрібна, в першу чергу, згода Миколи. Тому мені

потрібно було полетіти в Америку і зустрітися з ним.

Незабаром голова СБУ організував мені запрошення в Штати і видав

на дорогу дві тисячі доларів. Так я вперше у своєму житті опинився в Нью-

Йорку і зустрів разом з Миколою світанок на Манхеттені.

Мельниченко спочатку вірив, що, потрапивши до Америки, стане

героєм української діаспори та опиниться в центрі уваги різних впливових

організацій: від ФБР до Держдепартаменту США. Так йому обіцяли

журналісти "Свободи", "Нью-Йорк Таймс" і CBS. Однак під час своєї

поїздки я переконався, що замість слави і грошей Мельниченка оточують

неприємності. Потрапив до в'язниці його опікун Литвиненко, а Міністерство

Юстиції США офіційно вимагало від нього віддати всі свої записи.

Адвокати Лазаренка переконали високі інстанції "потрусити" майора,

розраховуючи, що це допоможе їх клієнту. Микола не хотів, щоб його записи

потрапили до рук американців, і шукав вихід із ситуації. Тому моя

пропозиція про співпрацю з СБУ прийшлася дуже до речі.

У Нью-Йорку Микола передав мені особисте послання для Радченка.

Він висловив свою готовність співпрацювати з СБУ в цілях зміцнення

державної безпеки України. Цей лист Мельниченко написав на кольоровій