Хто є хто. На дивані президента Кучми

Ними намагалися заволодіти всі хто завгодно: мафіозні клани, політики,

кореспонденти та іноземні спецслужби. Найбільшу активність проявляли

журналісти радіо "Свобода" і соціаліст Рудьковський. Вони буквально брали

в облогу Миколу, переконуючи його поширити через них свої записи. Однак

майор, відмовлявся ділитися інформацією, яка, крім іншого, містила

державні таємниці України. У цьому його підтримували ми з Болданюком.

За чотири з половиною місяці перебування в Чехії Мельниченко

випустив у світ всього два компакт-диски із записами розмов Кучми. Він

віддав їх 15 січня 2001р. Рудьковському. Через помічника Мороза ці

матеріали потрапили на радіо "Свобода", в Генпрокуратуру України і

парламентську слідчу комісію, яка, в свою чергу, передала їх на експертизу в

віденський Інститут вільної преси. А вже звідти записи Миколи отримали

журналісти.

Так записи розмов Кучми пішли гуляти по світу. А заодно з ними -

державні секрети України. Офіційні українські структури довгий час не

цікавилися долею архіву Миколи. Ситуація змінилася лише з приходом на

пост глави СБУ Володимира Радченка.

Потрапивши вперше з початку касетного скандалу в Україну, я провів

там більше місяця. Заходив в Раду, спілкувався зі знайомими політиками,

насамперед, з Морозом та іншими соціалістами. Говорили про всее - крім