Хто є хто. На дивані президента Кучми

Через кілька днів голова СБУ прийняв мене в своєму робочому

кабінеті на Володимирській. Прослуховування Радченко не боявся і ми

відразу ж приступили до ділової розмови. Перш за все, його цікавило, який

обсяг інформації Мельниченко міг забрати з собою в Штати.

Як з'ясувалося, Микола перехитрив усіх: і Болданюка, і американців.

Насправді, він повіз із собою до Америки частину записів на жорсткому

диску свого комп'ютера. Вирушаючи на літаку в Америку, Микола заховав

вінчестер серед своїх особистих речей і агенти ФБР його не знайшли.

Записи Кучми опинилися в комп'ютері Миколи уже в Чехії - раніше він

був порожній. А всі компакт-диски, які привіз майор, з самого першого дня

зберігалися у Болданюка. Хвилюючись за своє життя, Мельниченко

попросив мого друга заховати їх у надійному місці: на випадок, якщо з ним

щось станеться, щоб ця інформація залишилася для народу України.

Болданюк тримав компакт-диски Миколи в сейфі в одному з

Остравських банків. Займаючись розшифровками, Микола щодня працював

зі своїм архівом. На його прохання Болданюк знаходив потрібні диски і

передавав йому для роботи. Потім вони поверталися в банк. По ходу справи

Микола копіював записи на свій комп'ютер і, відлетівши до Америки, відвіз

туди достатню кількість інформації. Це дуже турбувало главу СБУ.

Радченко не виключав можливих фальсифікацій із записами