Хто є хто. На дивані президента Кучми

У Німеччині у мене тут під рукою є генерал Кравченко, який

консультує мене. У мене є багато інших людей в СБУ, знайомих. Це основне

джерело інформації. Я не записую нікого там, в СБУ.

Ви можете пригадати, коли у вас закралися якісь сумніви щодо

Мельниченка?

У мене не було розриву з Мельниченком, так як ми з ним ніколи не

були спаяні. Ви повинні розуміти: я вивіз Мельниченка, бо про це попросив

Мороз. Я це зробив заради Мороза. У мене було завдання - щоб

Мельниченко залишився живий і здоровий. Якби з ним, не дай Бог, щось

сталося, ми б потім не могли нічого пояснити. Пізніше Рудьковський, який

тоді їздив до Чехії таємно, деморалізував Мельниченка тим, що я нібито

співпрацюю з СБУ, і що Цвіль здасть координати. Гра була страшна,

небезпечна, неблагородна і нерозумна.

Що стосується Мельниченка, то він ніколи не хотів бути самостійним

політичним гравцем, він не хотів навіть публічності. Він досі хоче бути

офіцером, тому що я бачу, як він зустрічається з представниками СБУ, і як

він себе добре почуває в цій компанії, як у своїй тарілці. Тобто його кинули

фактично у вільне плавання, і він себе шукав, як міг. Це владі було вигідно,

щоб Мельниченко показав, хто він є насправді. Не можна було доручати

корабель Мельниченку, якщо він ніколи не вчився на капітана і за природою