Вершники на Інгулі

благовоління

і

зняття

боргу

у

800

карбованців

Єлисаветградському училищу, взятих на цю публікацію. Офіцер одружився

на доньці відставного капітан-лейтенанта, згодом – Олександрійського

повітового предводителя дворянства і дійсн. стат. радн. Буцького Ганні, з

якою 17.06.1865 р. прижили сина Миколу, котрий дослужиться до генерал-

лейтенанта. На главу молодої сім’ї чекала блискуча кар’єра. Він командував

5-м уланським Литовським полком, Волинським козачим загоном та 12-м

артилерійським корпусом, служив начальником штабів 4-го армійського

корпусу (з яким брав участь у російсько-турецькій війні), Туркестанського

військового округу та 9-ї дивізії, інспектором кавалерії, членом Військової

Ради. Пройшов шлях до генерал-лейтенанта, генерала від інфантерії. З 1869

по 1905 рр. нагороджений орденами св. Анни 2 і 1 (двічі) ст., Залізної

Корони, св. Володимира 4 – 3 ст., Леопольда Франца-Йосифа, св. Станіслава

1 ст. (двічі), Білого Орла, Золотої Зірки 1 ст., св. Олександра Невського Росії,