Вершники на Інгулі

направляють на службу викладачем Української кавшколи ім. Будьонного.

Через 36 років у стінах альма-матері, як і за його юності, готували

кавалерійських офіцерів, але вже для іншої, радянської держави, проти якої

він воював в українських військах ще за декілька років до цього. 1925 р.

Аркадій Рибицький демобілізується із Червоної Армії. Досвід військового

кавалериста вперше використав на цивільній посаді інструктора з конярства,

віддаючи всю енергію роботі, оскільки не був одруженим.

16.10.1930 р. ветеран національно-визвольних змагань заарештовується

по справі “Весна” (“Військово-офіцерська контрреволюційна організація”). В

свідченнях одного із звинувачуваних йдеться, що А. Рибицький був родичем

колишнього поміщика, начальника кавалерійських училища та школи

О. Карпенка, якого ДПУ назвало “керівником контрреволюційної

офіцерської організації”. Наступного року був висланий на 5 років до

Казахстану. У справі “Весна” репресували з колишнього ЄКЮУ–ЄКУ в

різних містах, зокрема, й начальника О. Новикова, викладача М. Родкевича,

випускників М. Родкевича-молодшого, О. Семенова, які отримали також по 5

років, Ф. Цикаліоті – 7 років. В. Менжинський (випуск 1897 р., викладач

249

верхової їзди, полковник Генштабу), К. Гординський (1914 р., штаб-ротмістр)

та М. Енглер (1911 р. ротмістр) були засуджені на 10 років.