Вершники на Інгулі

виключений

з

університету),

Єлисаветградському кавучилищі (1899 – 1901 р.), Офіцерській кавшколі

(інструкторський відділ 1904 – 1906 рр.). Служив у лейб-гвардійському

Гродненському гусарському та 7-му уланському Ольвіопольському полках.

Командував навчальною командою, ескадроном. Брав участь у світовій війні.

9 березня 1915 р. доля повертає Акацатова до військової alma-матері, він

командує взводом ЄКУ, мешкає на Олександрівській вулиці.

Весною українського відродження офіцер потрапляє у вир політичних

подій. У травні 1917 р. він обирається одним із двох заступників (разом із

243

Нікітіним) голови ради української громади Єлисаветграда. 30 липня за

списком Української соціал-демократичної партії стає гласним міської думи.

У засіданні новообраного складу 16 серпня, зокрема, взяли участь також

Т. Василевський-Тищенко,

М. Левитський,

М. Панасевич,

Д. Пічахчі,

Ю. Тобілевич. Соціалістичний блок висунув Акацатова до складу міської