Вершники на Інгулі

призначається інспектором авіації Дієвої армії УНР. Найвищий його злет у

національному війську Батьківщини припав на жовтень, коли він був

командувачем авіації Дієвої армії УНР (командувачем управління

повітряного флоту був В. Павленко). Літаки із Кам’янець-Подільського

вилітали на бомбардування, обстрілювали ворога з кулеметів, вели розвідку,

забезпечували зв’язок із закордоном. З ініціативи Єгорова український уряд

направив до Відня місію для закупівлі літаків. Але Антанта не була

зацікавлена у ввезенні до України військового спорядження і, навіть, ліків.

Один з фундаторів українського військового повітряного флоту уже в

листопаді потрапляє до Збройних сил Півдня Росії (перебував при штабі

Новоросійської обл.), а в січні 1920 р. його беруть в полон червоні, внаслідок

чого потрапляє до Робітничо-селянської червоної армії, служить в

авіашколах.

Згодом у карній справі на колишнього викладача Єлисаветградської

кавшколи М. Чичибабіна в його показаннях читаємо, що на поч. 1923 р. до

193

школи серед інших прибув викладач, капітан Єгоров Олександр Іванович. 1

травня єлисаветградська газета “Червоний шлях” у переліку нових членів

місцевого відділення Товариства друзів авіації та повітроплавання вказує

його, як червоного військового льотчика. Через 8 днів тут публікується його