Вершники на Інгулі

“Останній дебют” юнкер Олександр Купрін”. Дозволене одеською цензурою

27 березня 1875 р. видання містило переклади, зокрема, О. Пушкіна, А. Фета,

Г. Гейне, П. Беранже, Р. Бернса і 21 власну поезію. В останніх звучали

соціальні мотиви, що видно, зокрема, у фрагменті вірша “Вечір” (1887 р.,

передрукованому під назвою “Сільські робітники” у львівській збірці

“Веселка”):

Обідрані хати.

Лиця втомлені, понурі,

Іду, людей зустрічаю,

Запрацьовані та хмурі.

Дивуючись, розглядаю:

І потом политі.

На свитинах лати,

Цій же тематиці присвячено і переспів Кобзаревого “Садка вишневого

коло хати”:

Сім’я зібралась коло хати

Вечірня зіронька встає,

73

Дочка вечерять не дає,