Польовий командир

прогодувати гідно родину. Взагалі-то його пізнання про Неньку

обмежувалися відвіданим колись ще в Хабаровську концертом хору

Верьовки та книжкою "Роксолана" у перекладі Ізіди Новосельцевої.

Але зізнаватися в цьому він не хотів, тож видав невизначене:

— Щось таке чув...

— Ну, от і добре, — вдав, ніби повірив, Олександр Іванович. — То

й поїдемо. Я ж теж депутат. .

Микола знав, що лісопромисловець Барченко мав у Лучегорську

квартиру і був у ній прописаний, але що він там депутат селищної

ради, почув уперше.

Їхати вирішили не потягом, а Олександровим "паджеро".

— Я все одно туди машиною, а вдвох веселіше, — переконав

Шульженка спонсор.

Коли Олександр Іванович приїхав по Миколу, в кабіні його джипу

на задньому сидінні якогось дива розвалилися Лученко та Рибалко.

— Сідай, — запросив депутата на місце поруч із собою

кермуючий спонсор. — Я тут хлопців прихопив, — посміхнувся він. —

Про всяк випадок і для кворуму.

1. 1-ий Український Далекосхідній Зїзд у Микольську-Усурійському (скликаний 11 червня 1917 р). З'їзд

ухвалив домагатися української національно-територіальної автономії та утворення при російському уряді