TextBook – Іван Богун.
– Це мені нічого не підказує.
– Ми зустрічались у Анатолії, потім на березі Дніпра… Невже не пам'ятаєш?
Ганна ступила на крок уперед і придивилась.
– Невже? Іван Богун, син реєстрового хорунжого?… Що ж, я добре пам'ятаю, як ти купив мене в того розбишаки за кухоль горілки. Ти прийшов отримати борг?
Богун зітхнув.
– Вибач. Я піду.
– Стривай, скажи, чого ти хотів?
– Нічого, – Іван скочив на парапет і почав очима відшукувати шлях, яким піднявся сюди ще зовсім недавно, сповнений марних надій. У горлі душила злість на самого себе. Задля чого він прийшов сюди? Навіщо принизився перед цією пихатою шляхтичкою? На що сподівався? Ех, хоч би не взнав Омелько!
Раптом він відчув її долоню.
– Зачекай.
Запитливо подивився. Тепер, у напівмороку, на відстані простягнутої руки, вона здавалася ще гарнішою, ніж він запам'ятав її того дня, коли востаннє бачив.
– Я не хотіла тебе образити.
– Я не ображаюсь. Хіба на самого себе.
– Добре. Чого ж ти хотів?
Іван зіскочив назад, підійшов впритул і заглянув їй в очі.
– Я вже казав: шукав тебе.
– Для чого?
– Не здогадуєшся?
Ганна помовчала. Коли нарешті відповіла, у голосі її лунали іронічні нотки:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Іван Богун. Том 1» автора Сорока Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша“ на сторінці 80. Приємного читання.