– Ну-ну, не гарячись. Де ж тут стримаєшся, коли ти така…
– Яка? – примружилась Оксана.
– Велика та гарна! Я, як тебе побачив, одразу спокій втратив.
– Усі ви на один кшталт. Базікало, воно і є базікало.
– Що ти, я не такий!
– Не такий! А який же? Перекотиполе – подув вітер, і слідів катма. Чи я вас не знаю? Мала вже одного. Теж базікав, базікав…
– І що ж?
– Та те, що кажу. Уже п'ятий рік ні слуху ні духу.
Шинкарка пішла. За мить уже поверталась з тарілками холодцю, смажених ковбас та гречаників. Виставила все на стіл.
– Славно! – підсумував Омелько. – Ще горілочки б нам… кварту! Для початку.
Незабаром з'явилася і горілка.
– Ну то як, підеш за мене? – Омелько підвівся і вхопив шинкарку за стан. Та одразу ж відсторонилася.
– А ну тебе до дідька! Забиваєш баки бідній жінці.
– А от і ні!
– Та що ти кажеш! У тебе ж на пиці написано.
– Що написано?
– Те, що вже якусь обплутав, бач, як понівечила!
Омелько хвацько підкрутив вуса:
– Ту обплутав, а от тобі їй-бо не збрешу!
Оксана якось мимоволі зітхнула і змахнула рукою, кинувши на Омелька недвозначний погляд:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Іван Богун. Том 1» автора Сорока Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша“ на сторінці 77. Приємного читання.