Кобзар
* * * (По улиці вітер віє...)
(По улиці вітер віє...)
По улиці вітер віє
Та сніг замітає.
По улиці попідтинню
Вдова шкандибає
Під дзвіницю, сердешная,
Руки простягати
До тих самих, до багатих,
Що сина в солдати
Позаторік заголили.
А думала жити…
Хоч на старість у невістки
В добрі одпочити.
Не довелось. Виблагала
Тую копійчину…
Та пречистій поставила
Свічечку за сина.
[Друга половина 1848, Косарал]
Наступний розділ:
* * * (Ой сяду я під хатою...)
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кобзар» автора Шевченко Т.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „* * * (По улиці вітер віє...)“ на сторінці 1. Приємного читання.