Кобзар
* * * (Хоча лежачого й не б'ють...)
(Хоча лежачого й не б'ють...)
Хоча лежачого й не б'ють,
То і полежать не дають
Ледачому. Тебе ж, о, Cуко!
І ми самі, і наші внуки,
І миром люди прокленуть!
Не прокленуть, а тілько плюнуть
На тих оддоєних щенят,
Що ти щепила. Муко! Муко!
О скорб моя, моя печаль!
Чи ти минеш коли? Чи псами
Царі з міністрами-рабами
Тебе, о люту, зацькують!
Не зацькують. А люде тихо,
Без всякого лихого лиха
Царя до ката поведуть.
20 октября [1860, С.-Петербург]
Наступний розділ:
* * * (І тут, і всюди - скрізь погано...)
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кобзар» автора Шевченко Т.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „* * * (Хоча лежачого й не б'ють...)“ на сторінці 1. Приємного читання.