Та й гайда в дорогу!
Ходім лишень полудновать.
Чи ти вже, Ярино,
Змайструвала нам що-небудь?
Отаке-то, сину…»
«Уже, таточку!» - озвалась
Із хати Ярина.
Не їсться, не п'ється, і серце не б'ється,
І очі не бачать, не чуть голови!
Замість шматка хліба за кухоль береться.
Дивиться Ярина та нишком сміється.
«Що се йому стало? Ні їсти, ні пить -
Нічого не хоче! Чи не занедужав?»
«Братику Степане, що в тебе болить?» -
Ярина питає. Старому байдуже,
Нібито й не чує. «Чи жать, чи не жать,
А сіяти треба,- старий промовляє
Нібито до себе.- Анумо вставать,
До вечерні, може, ще пошкандибаю.
А ти, Степане, ляжеш спать,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кобзар» автора Шевченко Т.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „НЕВОЛЬНИК. Поема“ на сторінці 11. Приємного читання.