Вночі на хутір занесло.
А з ними челядь їх скажена,
Та ще драгуни… Дай мені
Хоч коли-небудь, боже милий,
На світ твій виглянуть з могили -
Спряжу всю шляхту на огні!
Вони, вони - не бійся, сину! -
Вони, ксьондзи, мою дитину
З собою в хату завели,
Замкнулись п'янії, я бачив.
А челядь п'яна полягала
У клуні на соломі спать,
Драгуни теж. А ми з Данилом
Соломи в сіни наносили,
А клуню просто запалили…
Не встануть, прокляті, оп'ять
Дітей козачих мордувать,
Усі до одного, згоріли!
І Пріся бідная моя
Згоріла з клятими! А я…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кобзар» автора Шевченко Т.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „* * * (Буває, в неволі іноді згадаю...)“ на сторінці 6. Приємного читання.