Кобзар
ТОПОЛЯ
Як чужії люде.
Без милого сонце світить -
Як ворог сміється;
Без милого скрізь могила…
А серденько б'ється!
Минув і рік, минув другий
Козака немає;
Сохне вона, як квіточка, -
Ніхто не питає.
«Чого в'янеш, моя доню?» -
Мати не спитала,
За старого, багатого
Нищечком єднала.
«Іди, доню,- каже мати,
Не вік дівовати.
Він багатий, одинокий -
Будеш пановати».
«Не хочу я пановати,
Не піду я, мамо!
Рушниками, що придбала,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кобзар» автора Шевченко Т.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТОПОЛЯ“ на сторінці 5. Приємного читання.