– А те, що вертаємося ми до хазяїна нашого – до Семена Олізара. Чули, нібито хазяїн гостює у матінки князя Вишневецького… Чи так це?
– Звідки ви їдете? І чому в такому жалюгідному вигляді?
– Хазяїн посилав нас у деяких справах спершу до Пніва, потім до Биткова.
– У яких таких справах?
– А от цього не скажемо!
– Навіть мені, князеві Вишневецькому?! – строго запитав Іван.
– Навіть тобі, княже, не гнівайся! Хто нас посилав, перед тим і відповідатимемо – перед хазяїном нашим Семеном Олізаром.
Розгніваний зухвалістю простолюдина, князь мимоволі натягнув вуздечку. Кінь під ним захропів, притупнув правою передньою ногою… Втихомиривши жеребця, він мовив суворо:
– Хоч ти й нечемний, але маєш рацію. Добре, відповідайте перед своїм хазяїном… Але якщо не помиляюся, ви зараз не із Пніва їдете й не з Биткова? І ти не сказав, що ж з вами сталося таке, що…
– Твоя правда, княже, їдемо ми з Рогатина.
– З Рогатина?!
– Звідти.
– А чому?..
– Чули ми, начебто татарва в окрузі швендяє, от і вирішили по дорозі всипати бусурманам як годиться. У Рогатині на них і наштовхнулися…
– Що-о-о?!
– А що чуєш, княже! Подивись-но тільки, онде ці кляті нехристі одного з наших пирнули.
Слідом за проводирем Вишневецький під’їхав до пораненого. Як раптом!..
– Звідки це?!
Смертельно блідий князь тремтячою рукою вказав на руків’я кинджала, що відкрилося його погляду під відкинутою полою рваного, заляпаного кров’ю плаща.
– Татарин кинув, – промурмотів поранений, ледь розліпивши пошерхлі губи. – Я на нього… а він, отже, як замахнеться – і!..
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кинджал проти шаблі [Серія:"Історія України в романах"]» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина І Попівна з Рогатина“ на сторінці 38. Приємного читання.