TextBook – І ви повернетесь до ешелону, щоб підставити свого лоба під кулю? Дивуюсь, невже ви не бачите, що карта ваша бита? Нема вже потреби вертатись.
Лец-Отаманів заперечливо покрутив головою. Так може вчинити Забачта, Трюковський чи Кований – вони найманці, а він же хазяїн. Ні, карта ще не бита! Не вистачить своїх сил – закладемо себе чортові, дияволу, а свого доможемось. Інша справа, коли б його ненароком схопили більшовики, ну, тоді був би зневолений кінець… Лец-Отаманів відчув, як десь там, усередині, щось неприємно заскімлило, в голову почали пхатися зрадливі думки, їх обірвали постріли на станції. Вони озирнулися, але нічого вже не можна було побачити. Ніна Георгіївна запитливо подивилась на сотника.
– Не розумію! – сказав він, знизавши плечима.
– Може, заколот? Може, селяни?..
– Не може бути, – але голос його задрижав. – Вернімось назад!
– Що ви?!
– Це, певне, ворожа розвідка.
– Женіть! Нас теж можуть нагнати. У вас зброя є?
– Вистачить – ось карабін та ще браунінг. – Лец-Отаманів ляснув віжками коня.
– Тут десь має бути поворотка, казали.
– Я бачу, он далі.
Звернувши з широкого путівця, вони поїхали вже по ледь позначеній польовій дорозі.
Верст за три після поворотки, як говорив начальник станції, мусило замаячити містечко, але кінь, увесь у милі, проскакав, напевне, уже більше п'яти верст, а ознак будь-якого навіть хутора не було видно.
– Ми заблудились! – сказала Ніна Георгіївна роздратовано.
– Не може цього бути. До містечка сім верст із гаком, значить, не менше десяти. Скоро вирине, – заспокоював сотник, сам розгублено озираючись довкола.
– Цього ще не вистачало!
З чорної небесної безодні почав тихо спадати пухнастий сніг, і з очей зникли навіть близькі обрії, що були до цього помітні.
Несподівано збоку, десь близько, загавкали, мов кулемет «шоша», собаки. Лец-Отаманів підвівся на санях і крізь сиву млу примітив ліворуч щось темне на снігу.
– Там внизу якийсь хутір.
– Може, погріємось і дорогу перевіримо, – сказала Ніна Георгіївна, вся здригаючись від холоду. – Я змерзла.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Без козиря (збірник) [Серія:"Історія України в романах"]» автора Панч П.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Голубі ешелони Повість“ на сторінці 65. Приємного читання.