TextBook – Так! Вогонь! Постріл!
Чотири снаряди по двадцять три пуди вже розбились об кам'яну скриню, але вона залишалася все така ж непорушна.
Нарешті Туманов закричав:
– Тріснула… Тріснула збоку! Ворушаться! Люди вилазять… Раз, два, три!
Він вихопив у телефоніста трубку.
– Люди, чуєш, «Варшава»! Скоріше вогонь! Вогонь!
Очі Туманова горіли, мов у божевільного. Трубка билась об вухо.
– Люди вилазять, чуєте, ще вогонь!.. – і миттю кинувся назад до віконця.
Скриня осіла на один кут, а в другому, немов у передсмертній агонії, розкрилася паща. З неї виліз останній чоловік і спустився в уже завалений поперечний окіп. Довкола них і над ними стогнала, горіла й дибилася земля.
– Постріл… раз, два, три…
Чотири постаті, немов п'яні, тримаючись за стінки, ледь посувались.
– Двадцять вісім, двадцять дев'ять, тридцять…
Через бліндаж прогуготів, мов пройшов поїзд, знайомий звук.
Чотири постаті, підтримуючи одна одну, все ще хилиталися в засипаному обвалами окопі.
– Тридцять три…
Раптом над їхніми головами спустилась ніби годована туша кабана.
– …чотири!
І догори полетіла золота корона в чорній оздобі диму й землі.
Коли розвіявся дим, на тому місці, де хилиталися чотири постаті, зяяла вже глибока вирва.
Туманов, ніби сам ранений, забігав по бліндажі:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Без козиря (збірник) [Серія:"Історія України в романах"]» автора Панч П.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Без козиря Повість“ на сторінці 15. Приємного читання.