TextBook – Я певний, що хуліганів мало, народ не піде за ними…
– Та-ак, певно, що хуліганів…
– …І не дійде до того, щоб проливалась кров…
– Ах, Боже!.. певно, не дійде до того, щоб…
Тепер, коли вони лишились самі, без людей, в сій темній хаті, оточеній чимсь грізним і невідомим, та намагались скрити в розмові один од одного свої думки і свій неспокій, тривога зростала, збиралась круг них, немов гримлячий газ.
Бо чи ж він годен опертись сліпій злобі дикої маси, яка не знає, що чинить, він, беззбройний!
Вона те знала.
Ну, а коли прийдуть до них? Що ж, коли прийдуть, вони заставлять двері меблями і будуть захищатись до краю. Вони забарикад…
– Дзень-дзелень… дзень-дзень!
Сильний, різкий дзвінок вдарив у передпокої.
Чубинський аж скочив.
– Не ходи… не одчиняй, – благала пані Наталя, заламуючи руки.
А дзвінок скакав, хрипів, казився.
Чубинський кинувсь до кухні.
– Варваро! Варваро!..
– Тс… не кричи так…
Але Варвари не було.
Що ж робити? Треба щось робити.
Де ж та Варвара?
Вбігла нарешті Варвара.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Fata morgana (збірник)» автора Коцюбинський М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мала проза“ на сторінці 91. Приємного читання.