– А може, кумцю, він хотів тобі щось сказати.
Кума запитує куму:
– Ви не бачили, хто це мою курку вбив?
– Не чула і не бачила, але хай не гребе! – відповіла та.
– Кумонько, дивіться за своїми курми, цілий день вони на моєму городі гребуться.
– Ти бач! А як твої кури місяцями у мене на горищі несуться, то я тобі нічого не кажу!
– Ти знаєш, кумо, моя донька підтримує зв’язки з найвідомішими людьми міста.
– Отакої! А ким же вона працює? І де?
– На телеграфі телефоністкою…
Каже кума до кума:
– Це дивно. Ваші кури перелітають через паркан і клюють мої квіти!
– Що ж тут дивного? От якби ваші квіти перескакували через паркан і клювали моїх курей – оце було б диво з див!
Прийшов кум Павло до кума Петра попросити в борг грошей.
– Це добре, куме, що ти до мене звернувся, а не до Кіндрата. Правильно вчинив. Тому що Кіндрат нізащо не дав би. Скнара! А я б дав! Їй-богу дав би. Жаль тільки, що грошей у мене якраз немає.
– Куме, у мене на фермі є справжнє диво природи, смішна потвора – двоногий баран.
– Знаю, – відповів кум, – це той самий, котрий упадає за моєю донькою.
– Скажіть, куме, вам не надокучають часті гості?
– Я б не сказав. Мені кожен гість приносить задоволення. Один – коли приходить, інший – коли йде.
– Куме, а чому ви завжди проводжаєте гостей за двері?
– Аби переконатися, чи справді пішли.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні» автора Кононенко О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Анекдоти давні і сучасні“ на сторінці 140. Приємного читання.