Розділ «Анекдоти давні і сучасні»

Два куми трохи підпили, вийшли в садок і розмовляють. Раптом кум каже:

– Дивись, злодій лізе через вікно до твоєї хати!

– Тихо! Тихо! – відповідає кум.

– Нехай лізе, жінка подумає, що то я. Ох, і буде йому! Не полізе він більше красти.

Кум:

– Кумасю, то ваш чоловік помер?

– Помер, кумцю, помер, вчора поховала.

– Та чи гадаєте, кумасю, віддаватися?

– Ой, куме, якось не випадає про те скоро думати. Прийдіть краще ввечері.

Помирає кум Іван. Та все ще тримається. Кличе дітей:

– Принесіть горілки!

Принесли.

– Давайте вже.

– Най розмерзнеться від льоду.

– Гай-гай! Що то за життя стало, що горілка замерзає! – сказав кум Іван, повернувся до стіни і відійшов.

– Куме, моя жінка може говорити цілий день про одне й те ж.

– Вам, куме, ще пощастило: моя жінка може говорити цілий день зовсім ні про що.

Зустрілися куми. Один бідкається:

– Таке слабе жито вродило. Скільки посіяв, стільки й зібрав. Жодної зернини не пропало.

– Кумо, ти знаєш, наш сусід Іван дуже погано вихований. Поки я з ним розмовляла, він увесь час позіхав.