– Що таке? Як посміли? Я не хочу роздвоюватися!
І другий ОЄК ніяк не заспокоїться – пузирі пускає:
– Тоді, – каже, – нехай і дружину мою, товаришку ВЛВ, теж роздвоять, а то, що ж це получається? Розпуста, товариші, получається! Як у пісні «А ми удвох, а ми удвох в одне дівча закохані…» А цього нам ніяк не можна, бо ж ми світочі і класики. З нас піонери примір беруть.
– Да-а, – згодилися відповідальні товариші. – Двох Корнійчуків буде забагато. А що, як одному з вас прізвище змінити?
– А кому саме? – стривожилися обидва ОЄКи.
– А ви самі вирішіть.
Що тут почалося! Обидва драматурги зчинили бійку. Один схопив табуретку, а другий витяг з ванни мокрого трупа і почали гамселитися. Цей лупить табуреткою, а той – мокрим трупом.
А труп цей був колись директором плодоовочевої бази, товаришем Зільбершнапсом. І якраз саме родичі в морг приперлися його забирати. І що ж тут вони бачать? Вони бачать, як визначний драматург схопив за ногу мокрого трупа їхнього дорогого татуся і махає ним так, аж вітер гуляє.
– Каравул! – закричали вони і знепритомніли.
А тут вбігли санітари: дивляться – лежать якісь тіла.
– Ура! Свіжі трупи!
Санітари кинулися до них, пороздягали і шпурнули у ванни з фурациліном, а самі сіли збоку і давай вболівати за бійкою.
Відповідальні товариші порадилися і вирішили припинити це неподобство. Вони розтягли розлючених драматургів і оголосили їм, що справжнім ОЄКом вважають того товариша, який боронився мокрим трупом.
– Так міг вчинити лише великий драматург. А ось цей другий товариш з табуреткою дістане зараз інше прізвище. Ну, яке, наприклад… м-м-м… Ну, хоча б Рибак, га? Рибак! Як вам? Правда харашо? Рибак Натан Самуїлович! Так і запишемо. І щоб більше ніколи себе Корнійчуком не називав! Ясно?… А то будуть неприємності.
Так і сталося, що нарекли його НСР. І ще сказали:
– На всяк випадок, щоб замести сліди, драмів не пишіть, а пишіть ліпше романи.
Навіки разом
Якось до ОЄКа прийшов Натан Самуїлович Рибак (НСР) і приніс дві валізи рукописів.
– Це рукопис «Переяславської Ради».
– Чудово! – застрибав ОЄК. – А давай почитаєм.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ги-Ги-и» автора Винничук Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спогади про Олександра Євдокимовича Корнійчука[1]“ на сторінці 2. Приємного читання.