TextBook – Самі випали? – питає ніби себе, не спускаючи з нього очей.
– Ти, – каже він далі, – така красна, що тебе одну я люблю.
– О… о… о! – викликує вона болісно і згинається по червоні цвіти маку.
– Не віриш?
– Що маю вірити? – питає і підсуває зчудовано чорні свої брови.
– Що тебе одну люблю.
– Мене?
– Тебе.
– І ти красний, – каже вона просто, – але мені тяжко на душі.
– Чому? – питає він щиро і нараз обіймає її за шию. – А он мені не тяжко.
Вона виховзується.
– З тобою мені тяжко.
– Зо мною?
– Так. Я прийшла тобі сказати, що більше вже не прийду.
– Та зате я прийду, – відказує він.
– Куди?
– Всюди – де ти будеш.
– Ба не всюди прийдеш.
– Прийду, як раз кажу.
– І до нашої хати?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Людина (збірник)» автора Кобилянська О.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „«В неділю рано зілля копала…» Повість“ на сторінці 45. Приємного читання.