— Почалося... — знервовано скосила очі пані Ренко, виходячи на розпечене повітря і вказуючи колегам на юрму, що вже встигла зібратися під студійним павільйоном.
Над юрмою майоріли нашвидкуруч намальовані плакати: «Повернемо оленів на історичну батьківщину!», «Іван Оленін — ворог прогресивного людства!».
— Нічого. Якось буде... — спроквола відказав пан Разанов, ховаючи спітніле після спілкування в студії чоло під «арафаткою».
— Нє впервой. Розведемо кошенят... — скрипнув зубами Серм’яжний, першим сідаючи до візка десятимісної державної упряжки.
— О! Як будете розводити, майте мене на увазі! — радо відгукнувся пан Кувалда. — Донька замовляла перського — з першого приплоду!
Серм’яжний презирливо поглянув на товариша, промовчав і поквапив кучера: «Цоб-цобе!»
Урядова упряжка поволі посунулась крізь юрму, в якій обранці побачили своїх нещодавніх опонентів на чолі з Цанюком, Рівноспинним, Ікло та бунтівним позафракційником Алексом Гонієм.
З цієї ж юрми тихо вислизнула тінь покровителя молоді пана Кабатчика.
Він непомітно підсів до упряжки, на ходу знімаючи з себе гуцульський кептар, у якому він полюбляв маскуватися в курилках та бібліотеках навчальних закладів, спілкуючись з представниками прогресивного студентства.
— Що за херню ви несли в ефірі? — запитав колег пан Кабатчик, важко дихаючи і оглядаючись на натовп: чи немає за ним «хвоста».
— А що? — з викликом, як завжди, скошуючи правдиві очі до перенісся, пішла в наступ пані Ренко.
Але пан Разанов зупинив її батьківським порухом руки:
— Так... Прокольчики були...
— Старіє баба Шура! — гнівно пихнув Серм’яжний. — Втрачає кваліфікацію...
— Треба з’їздити до неї, перевірити, чим вона там займається! — сказав пан Кабатчик.
Колеги значуще перезирнулися.
Державна упряжка смикнулась і швидко помчала в бік парламентської будівлі...
* * *...Спершися ліктем на залізну койку і підібгавши під себе ніжки, Зоя відчувала себе зовсім юною.
Вона ніколи не була студенткою, але зараз відчувала себе саме так.
На койці навпроти в тій самій позі лежала її співкамерниця, обізнана інтелігентна пані, котра наказала називати себе пані N.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оленіада» автора Роздобудько І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОЛЕНІУМ-2013“ на сторінці 26. Приємного читання.