Зоя хотіла ще щось запитати, але залунала музика, повмикалися камери і до президії увійшов симпатичний чоловік у чорному костюмі з привітною посмішкою на вустах. Він зробив у повітрі кілька магічних пасів, звернутих до чорношкірого. Духівник відповів такими ж жестами. Після того залунала музика. Усі встали. Зоя вже готувалася заспівати «Ще не вмерла...», але вчасно схаменулася: музика була зовсім іншою. Зоя зазирнула в папірець.
І разом з усіма старанно заворушила губами:
— Він із нами!
Із нами Він!
Він завжди із нами!
Слухай своє серце!
Розкрий свою душу
Назустріч своєму батькові!
Оле-оле-оле-оле!
«Мабуть, ідеться про оленів...» — вирішила Зоя.
Далі все пішло як завжди. Мер проголосив недовгий спіч, звертаючись головним чином до жінки з буклями. Тон його не передбачав для неї нічого доброго:
— Ось тепер ви нам усе і розповісте, шановна! При всьому народові! Народ хоче знати, чому ви відключаєте воду! З яких таких причин?
Обличчя жінки вкрилося плямами.
— Як господар міста і громадянин, я хочу знати, — продовжував пан мер, — чому в крані немає води?! Хто перший? — звернувся він до зали і непомітно поглянув у свою теку. — Чи є в залі пані Поплужко, заслужена пенсіонерка державного значення?! Прошу вас, шановна, вийдіть до мікрофону і скажіть усе, що ви думаєте! Не бійтесь! Мер — з вами і за вас!
До мікрофона, встановленого перед президією, вийшла бабця в зеленій хустці — пані Поплужко, котрій випало щастя бути номером першим.
Вона вхопилася за мікрофон і з ненавистю блимнула на жінку в президії.
— Немає, хай його трясця, тої води! Вже другий рік немає! — заволала вона так голосно, що звукорежисер змушений був змікшувати звук на пульті. — Немає! Кручу той кран, як корові хвоста! Байдуже! Прийди-но, стерво (на цьому місці пильний звукорежисер пустив в ефір рятівне «п-і-і-і»), прийди, поживи отак-от!
— Ваша адреса? — перервав її мер.
Бабця назвала адресу, мер зробив якусь позначку в своєму нотатнику і суворо поглянув на радницю:
— Що ви можете сказати у відповідь громадянці України?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оленіада» автора Роздобудько І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОЛЕНІУМ-2006“ на сторінці 19. Приємного читання.