TextBook — Зараз я тебе ізображу…
Стукіт повторюється.
Робінзон обережно знімає защіпку, раптом відчиняє двері і виплескує у щілину каламутну рідину. За дверима чути тривожний дівочий крик:
— Ай! Що ти робиш?!
Галапочка відчинив двері. Перед ним стоїть Крузя. Каламутна рідина стікає їй по щоках. Біла кофта в брудних плямах.
Робінзон здивовано витріщився:
— Крузя? Вибач, я не хотів… Тут один п'яний вривався, то я думав…
Крузя витирає хустинкою кофту, обурюється:
— Отак зустрів… Вчора тільки купила кофту…
Галапочка розгублений.
— Не хотів я… Не знав… Ти заходь…
— Дякую! А я думала, з порога повернеш.
Крузя проходить у майстерню. Галапочка прибирає зі стільця банки, фарби, шматки картону. Витирає стілець ганчіркою.
— Сідай.
Крузя холодно:
— Дякую! Я не надовго.
Галапочка відчув холодний тон Крузі.
— Надовго чи не надовго. У такій кофті не підеш на вулицю… Що люди подумають?
Крузя єхидно посміхається:
— Чому? Ти ж сам казав: «Мені наплювати, що люди подумають…»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Штани з Гондурасу: Сатира та гумор» автора Дудар Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КОРОТКІ ПОВІСТІ“ на сторінці 50. Приємного читання.