Розділ «КОРОТКІ ПОВІСТІ»

Лот узяв тремтячими руками з рук Одинадцятого листок паперу:

— «Ми, ханаанський народ, що володіє територією Содома й Гоморри, доручаємо нашому градоначальнику Лоту просити бога Ягве вирвати нас із-під ярма бога Ваала і взяти навічно під свою опіку. Доручаємо своєму градоначальнику Лоту прикласти за нас усіх до цього історичного документа свою десницю й печатку міст наших».

Лот важко зітхнув. Одинадцятий скористався зі слушного моменту:

— Ти, Лоте, волею бога Ягве будеш повічний незмінний градоначальник цих міст і надалі..

— Що ж, — полегшено зітхнув Лот. — Однаково, якому богу молитись, аби при тому не мерзли коліна і в животі не бурчало.

Дванадцятий настроївся на хвилю начальника Чистилища.

— Я Херувим Дванадцятий. Все йде за планом.

Ной давав настанови:

— Дивіться, щоб документ був неодмінно підписаний.

І з печаткою. Хай документ підпишуть ще кілька ханаанців. Не має значення — міністри чи шарлатани. Якщо не вдасться засліпити більшості, виривайте, що можна…

Лот чув настанови Ноя. Почав у пам’яті підбирати представників громадськості. Ну, заступники обидва підпишуть. Содомський і гоморрський торгові правителі також підпишуть. Для них де гешефт, там і бог. Від низового люду візьму рабів своїх Ієфая, Марка, Якова і Семена. Рабу все одно, якому хазяїну служити і якому богу молитись. Аби було перед ким навколішках стояти і хребта гнути…

Щоб не викликати підозри, Лот дав своїм дочкам два документи, і поїхали вони по підписи.

Поки дочки Лота гасали по Содому й Гоморрі, Лот з обома херувимами в ханаанських винах топили ханаанський народ. Вони співали пісень, пили на брудершафт, цілувались.

Надвечір втомлені дочки повернулись у батьківський дім. Обидва примірники документа рябіли підписами. Йосиф Прекрасний на радощах почав по черзі цілувати дівчат. Одинадцятий зв’язувався по радіо з Чистилищем.

Нараз крізь відчинені вікна з вулиці долетів багатоголосий гамір. Здавалось, ніби реве ціле стадо диких биків. Лот виглянув через вікно. Біля його будинку збирався великий натовп. Серед натовпу побачив обох своїх заступників, обох торгових правителів. Їх вели на мотузках. Гамселили по їх спинах кулаками.

— Лота сюди! Гидоту цю продажну! — лунало знизу. — На гілляку зрадника!

Лот здригнувся. Прибіг знову його тілохранитель:

— Лоте, народ зібрався. Вимагає тебе і цих двох типів, що в тебе.

Йосиф Прекрасний витягнув свою руку з-за пазухи дочки Лота. Устромив за свою пазуху. Вмить у руці блиснув пістолет.

На сходах уже тупотіли кроки.