TextBook Він царственою ходою вийшов на арену. Ніс гордо патлату голову. Владно і впевнено ставив могутні лапи. Навіть хвіст із китицею на кінці тримав з гідністю.
— Лев! — шелеснуло в рядах публіки. — Цар звірів. Приборкувач ляснув гарапником позаду.
Він повернув голову. Показав зуби. Гаркнув: «Ну! Ну! Делікатніше! Бо як лясну…»
Побачив перед собою палаючий обруч. Зі злості стрибнув через вогонь.
Навколо заляпали в долоні. Почулося захоплене:
— Ти диви, який покірний! Приборкувач молодець! Приборкувач підійшов до нього. Простягнув руку.
Звір подумав: отак тільки клацну щелепою — і твоя рука хрусне, як соломинка. Та згадав, як та рука кидала йому телятину. Облизався. Примружив очі.
Рука вчепилася в його патлату гриву. Друга взяла за нижню щелепу.
Звір нічого не міг зрозуміти. Приборкувач встромив йому голову в пащу.
Публіка завмерла. Сусід шепнув сусідові:
— Ні! В цього приборкувача справді магічна сила… Царя звірів перетворив на домашню кицьку…
В лева нестерпно зсудомило зуби. Стиснулися на лапах пазурі. Кров у жилах обернулась на вогонь. Зараз він покаже, яка з нього домашня кицька. Зараз він здавить щелепи, голова мага лусне, мов качине яйце…
Та враз кров із вогню обернулася на лід. Пазурі сховалися в м’які подушечки. Зуби ніби затерпли. А щелепи ще більше розтягнулися, щоб не пошкодити зачіску приборкувача…
…Бо пригадав клітку, наївні очі маленького левенятка.
На мій вік вистачить
(з життя черв’яка)
Черв’як висунув голівку з яблука. Надворі парило.
«Мабуть, знову на дощ, — подумав черв’як. І міркував: — Коли нема дощу — краще. Можна більше з’їсти».
Під яблуньку сіли двоє. Він і Вона.
Вона сказала:
— Як гарно!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Штани з Гондурасу: Сатира та гумор» автора Дудар Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГУМОРЕСКИ, ФЕЙЛЕТОНИ, УСМІШКИ“ на сторінці 109. Приємного читання.