TextBook — Давай, — говорю тремтячим голосом.
— Я люблю Мусю…
Мене наче громом вдарило. Слова не можу з горла видавити.
— А вона тебе?
— Вона мене також…
Словом, що після цього сталося, ви знаєте. Вони пішли. Я скромно відзначив розлучення, вони — весілля.
— От чому так? — через якийсь час я спитав свого сусіда. Він усе завжди знає. — Володька ж не був одружений. Міг ще тоді відбити Муху, як я познайомив їх.
— Дивний ти, — каже сусід. — Тоді він купував би кота в мішку. А до тебе ходив, придивлявся. Твоя квартира була ніби полігоном, а він спостерігачем… Сам кажеш, борщі хвалив, відбивні…
Так-то так, думаю. Але хто їм буде ті борщі зараз варити? Хто буде відбивні смажити? Мене ж то вони із собою не взяли?
Якби не розтулив рота…
(Майже байка)
Бобра викликали на лісовий килим.
Лев сказав:
— Слово для інформації має Ведмідь.
— Боброві було доручено відповідальну ділянку господарства — будівництво, — інформував Ведмідь. — Проте Бобер досі лапою об лапу не вдарив. А проминуло вже два місяці.
Лев докірливо подивився в очі Бобру:
— І не соромно?
Бобер опустив очі долу. Розтули рота, скажи всю правду — виженуть.
Бобер скромно мовчав.
Громада вирішила: «Враховуючи правильне розуміння Бобром критики, обмежитися зауваженням…»
За кілька місяців Бобра знову викликали на лісовий килим. Інформував знову Ведмідь:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Штани з Гондурасу: Сатира та гумор» автора Дудар Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГУМОРЕСКИ, ФЕЙЛЕТОНИ, УСМІШКИ“ на сторінці 106. Приємного читання.